1. Словник української мови в 11 томах

затомість

ЗАТО́МІСТЬ, розм., рідко. Те саме, що за́мість.

— Та ми таки Христю й одберемо од вас, — сміється Галя.. — Про мене… Хай вона й вам, тільки я собі Чіпку візьму затомість, — одказує Грицько (Мирний, II, 1954, 255).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затомість — зато́мість прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. затомість — див. замість Словник синонімів Вусика
  3. затомість — розм., рідко. Те саме, що замість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. затомість — Зато́мість, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. затомість — Зато́мість нар. Вмѣсто того. Хай вона й вам, тільки я собі Чіпку візьму затомість. Мир. ХРВ. 352. Словник української мови Грінченка