заточувальник
ЗАТО́ЧУВАЛЬНИК, а, ч., техн. Той, хто заточує ( див. зато́чувати¹ ) що-небудь.
Заточування [різців] звичайно виконують заточувальники (Різальні інстр.., 1959, 99).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заточувальник — зато́чувальник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- заточувальник — -а, ч., тех. Той, хто заточує (див. заточувати I) що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови