заточувальник

зато́чувальник

-а, ч., тех.

Той, хто заточує (див. заточувати I) що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заточувальник — зато́чувальник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. заточувальник — ЗАТО́ЧУВАЛЬНИК, а, ч., техн. Той, хто заточує ( див. зато́чувати¹ ) що-небудь. Заточування [різців] звичайно виконують заточувальники (Різальні інстр.., 1959, 99). Словник української мови в 11 томах