затребувати
ЗАТРЕ́БУВАТИ, ую, уєш, док., перех., канц. Зажадати від певної особи, установи подання чи надсилання чого-небудь або чиєїсь присутності десь.
Ревізійній комісії.. з’їзд доручає в найкоротший строк затребувати звіти з місць і від окремих підзвітних осіб (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 33).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затребувати — затре́бувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- затребувати — -ую, -уєш, док., перех., канц. Зажадати від певної особи, установи подання чи надсилання чого-небудь або чиєїсь присутності десь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затребувати — ЗАТРЕ́БУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що. Те саме, що запотребува́ти 2, зажада́ти 2. Коли ми лежали на долiвцi, увiйшов лисий старенький староста i затребував у нас “пачпорта” [паспорт] (В. Словник української мови у 20 томах