затурканий
ЗАТУ́РКАНИЙ, а, е, розм.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до зату́ркати².
Трагедія в тому, що та його добра, по-своєму розумна мама надто вже затуркана життям, надто вже обмежена в силу обставин у своєму світогляді, щоб зрозуміти пориви сина (Вільде, Сестри.. 1958, 258).
2. у знач. прикм. Заморочений, отупілий.
— Та пустіть її до біса,— крикнув затурканий писар. Молодицю пустили (Вовчок, VI, 1956, 233);
Серед них і земляк один — Хтодот Ткаченко, худенький, блідий хворий, затурканий хлопчина (Ів., Тарас, шляхи 1954, 64).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затурканий — зату́рканий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- затурканий — Запаморочений, забитий, задурений, заштовханий, стуманілий, отупілий. Словник синонімів Караванського
- затурканий — див. заморочений Словник синонімів Вусика
- затурканий — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до затуркати II. 2》 у знач. прикм. Заморочений, отупілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затурканий — зату́рканий 1. примітивний, недалекий (м, ср, ст)||зацофаний 2. неспроможний думати, реально оцінювати ситуацію; запоморочений (через втому, біль, хвилювання тощо) (м, ср, ст): Жінка з коханцем у ліжку. Відчиняються двері, заходить чоловік. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- затурканий — ЗАБИ́ТИЙ у знач. прикм. (доведений до отупіння, до втрати віри у свої сили), ЗАМОРО́ЧЕНИЙ, ОТУПІ́ЛИЙ, СЛІПИ́Й підсил., ЗАТУ́РКАНИЙ розм.; ЗА́ГНАНИЙ, ЗАЛЯ́КАНИЙ (який став боязким, несміливим через постійний страх перед ким-, чим-небудь). Словник синонімів української мови
- затурканий — Зату́рканий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)