затурготіти
ЗАТУРГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Почати турготіти; застукати, задвигтіти.
Опівночі заколихалась і затурготіла під ним земля, гук і галас розбуркали його (Стор., І, 1957, 342);
Затурготіли дерев’яним засувом двері, і вже з’явилася на порозі знайома дівоча постать (Гончар, II, 1959, 88).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затурготіти — затурготі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- затурготіти — -очу, -отиш, док. Почати турготіти; застукати, задвигтіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затурготіти — Затурготі́ти, -чу́, -ти́ш гл. Застучать. Частенько було уночі затурготить у віконце. Стор. І. 207. Словник української мови Грінченка