1. Великий тлумачний словник сучасної мови

затурготіти

затурготі́ти

-очу, -отиш, док.

Почати турготіти; застукати, задвигтіти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затурготіти — затурготі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. затурготіти — ЗАТУРГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Почати турготіти; застукати, задвигтіти. Опівночі заколихалась і затурготіла під ним земля, гук і галас розбуркали його (Стор., І, 1957, 342); Затурготіли дерев’яним засувом двері, і вже з’явилася на порозі знайома дівоча постать (Гончар, II, 1959, 88). Словник української мови в 11 томах
  3. затурготіти — Затурготі́ти, -чу́, -ти́ш гл. Застучать. Частенько було уночі затурготить у віконце. Стор. І. 207. Словник української мови Грінченка