затяжкий

ЗАТЯЖКИ́Й, а, е, розм. Тяжчий, ніж звичайно, або надто тяжкий.

Її тонка стать ніби натягнулась, щоб повісити портрет добре. Одначе це не вдавалось їй. Очевидно, був образ затяжкий для неї (Коб., III, 1956, 142);

— Що чувати, пане сотнику? — з цікавістю піднімає підполковник над теплим сіном затяжку́ для його шиї голову (Стельмах, II, 1962, 52).