затяжчик

ЗАТЯ́ЖЧИК, а, ч., спец. Робітник, який займається затяжкою, кріпленням яких-небудь частин.

-Дай мені місце, —стиха мовив майстер. Потім сів на чоботарський стілець, на яких працюють у цеху затяжчики, і схилився над виробом (Роб. газ., 25.VІІІ 1963, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затяжчик — затя́жчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови