затінений
ЗАТІ́НЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до затіни́ти.
Ще затінена темрявою ночі земля (Н.-Лев., IV, 1956, 233);
Роса блищала на травах, прибивши куряву на дорозі, затіненій дубами й грабами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 41);
Федора Михайлівна звела на нього великі з поволокою сірі очі, затінені довгими віями (Панч, В дорозі, 1959, 70);
У лісі нижні гілки дерев завжди більш чи менш затінені (Наука.., 11, 1960, 35).
2. у знач. прикм. Який міститься, перебуває в тіні; темний.
Через півгодини сестри входили в затінений куток вулиці (Руд., Вітер.., 1958, 418);
Такою Галя ще ніколи не була. Здавалось, вона повернулася до нього затіненим боком (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 220).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затінений — заті́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- затінений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до затінити. 2》 у знач. прикм. Який міститься, перебуває в тіні; темний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затінений — ТІНИ́СТИЙ (такий, де багато тіні, де переважає тінь), ТІ́НЯВИЙ, ТІНЯ́СТИЙ, ЗАТІ́НЕНИЙ, ТІННИ́Й розм., ХОЛОДКУВА́ТИЙ розм. Це була тіниста стежка, де було вогко навіть в посуху (М. Грушевський); Багато струмків дзюркоче по тінявих ущелинах (О. Словник синонімів української мови