затінений

ТІНИ́СТИЙ (такий, де багато тіні, де переважає тінь), ТІ́НЯВИЙ, ТІНЯ́СТИЙ, ЗАТІ́НЕНИЙ, ТІННИ́Й розм., ХОЛОДКУВА́ТИЙ розм. Це була тіниста стежка, де було вогко навіть в посуху (М. Грушевський); Багато струмків дзюркоче по тінявих ущелинах (О. Гончар); В затінених вологих місцях тихо коливались білі воскові чашечки конвалій (О. Донченко); Зелені строї, Світла хода — Марив тобою В тінних садах (П. Усенко); Сонце справді посунулося по небу, і єдине холодкувате місце в "саду" зникло (Б. Грінченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. затінений — заті́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. затінений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до затінити. 2》 у знач. прикм. Який міститься, перебуває в тіні; темний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. затінений — ЗАТІ́НЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до затіни́ти. Ще затінена темрявою ночі земля (Н.-Лев., IV, 1956, 233); Роса блищала на травах, прибивши куряву на дорозі, затіненій дубами й грабами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 41)... Словник української мови в 11 томах