затінок
ЗА́ТІНОК, нку, ч.
1. Місце, захищене, прикрите, заступлене чим-небудь від променів сонця або від будь-якого іншого джерела світла.
— Ще загорю, — обізвалась Ватя, закриваючись од сонця парасолькою, — ходім у млин або в затінок під верби (Н.-Лев., IV, 1956, 98);
Батько з сином виходять із затінку на сонце (Донч., V, 1957, 19);
В затінках кріпив мороз, а проти сонця топився воском сніг (Збан., Сеспель, 1961, 328);
// Погано освітлене місце.
Із затінку над столом посхилялися сумні образи в сухих гвоздиках, у любистку та м’яті (Вас., І, 1959, 197).
2. Темний відбиток на чому-небудь якогось предмета, освітленого з протилежного боку; тінь.
Дивиться кожний на свій затінок на стіні (Сл. Гр.);
Вони стояли обоє під вербою в сирому затінку, що давала та верба і хата за нею: далі кругом лежало срібло од місяця (Григ., Вибр., 1959, 342);
Дерева вже зеленіли, кидаючи на широкі тротуари густий затінок (Кучер, Дорога.., 1958, 103);
Посидівши з півгодини у затінку тернини, вона повернула до міста (Вільде, Сестри.., 1958, 157).
Значення в інших словниках
- затінок — за́тінок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- затінок — [зат'інок] -нку, м. (ў) -нку, мн. -нкие, -нк'іў Орфоепічний словник української мови
- затінок — -нку, ч. 1》 Місце, захищене, прикрите, заступлене чим-небудь від променів сонця або від будь-якого іншого джерела світла. || Погано освітлене місце. 2》 Темний відбиток на чому-небудь якогось предмета, освітленого з протилежного боку; тінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затінок — ТІНЬ (тінисте, затінене місце), ЗА́ТІНОК, ПРИ́ТІНОК, ЗАТІ́ННЯ розм., ТІ́НЯВА розм., ТІННИ́К розм.; ХОЛОДО́К (місце, закрите від променів сонця); ПІВТІ́НЬ (слабка). Передихнувши в тіні, Сахно знову побігла (Ю. Словник синонімів української мови
- затінок — За́тінок, -нку, у -нку; -тінки, -нків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- затінок — Затінок, -нку м. 1) Мѣсто находящееся въ тѣни. В затінку стане за дівку. Ном. № 7517. Плаче баба, плаче та сіла в затінку. Чуб. V. 1131. 2) Тѣнь. Дивиться кожний на свій затінок на стіні. МУЕ. III. 55. Словник української мови Грінченка