1. Словник української мови в 11 томах

захапатися

ЗАХАПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Почати хапатися, робити швидкі, часто безладні рухи; заметушитися, заспішити.

[Семен:] Так, так! Захапався, бач, та гаразд і не підперезався! (Кроп., І, 1958, 64);

Поштар захапався, поставив мішок, схопив обидва чемодани (Мушк., Серце.., 1962, 5);

Наші як притисли під Кіровоградом німця, він і захапався тутечки по селах (Логв., Давні рани, 1961, 132);

// Заговорити швидко, поспішаючи.

— Хто там? — Та я … з Михнівки, Пилип. Знаєте ж… Вийдіть-бо — захапався хлопець (Головко, 1, 1957, 100).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. захапатися — захапа́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. захапатися — -аюся, -аєшся, док., розм. Почати хапатися, робити швидкі, часто безладні, рухи; заметушитися, заспішити. || Заговорити швидко, поспішаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. захапатися — Захапатися, -паюся, -єшся гл. Заторопиться, заспѣшить. Словник української мови Грінченка