захват

ЗА́ХВАТ, у, ч.

1. Велике внутрішнє піднесення, збудження; порив; запал.

Очі в Бекіра засяли од захвату (Коцюб., II, 1955, 155);

Робітники.. пригасили Хомин захват, розповівши суть справи (Гончар, III, 1959, 425);

// Захоплення ким-, чим-небудь.

Бенфей не знаходить досить сильних слів подиву і захвату, щоб вихвалити ту граматику (Фр., XVI, 1955, 336);

Аероплан у небі лине гордий,— Хіба він, справді, захвату не варт? (Рильський, II, 1960, 82);

// Підвищений інтерес, палкий потяг, пристрасть до чого-небудь.

Сповнена творчого захвату, Ніна повернулась у затишну кімнату й сіла за стіл (Донч., V, 1957, 330);

// Широкий розмах чого-небудь.

Наші мрії набирають дедалі такого захвату, що ми на мить перериваєм їх вигуками: «А що, коли б це справді так!» (Вас., II, 1959, 313);

Бурлацькі співи й хвилі Каспію почулися Саїдові живими й такими радісно-манливими. Скільки захвату й простору думкам! (Ле, Міжгір’я, 1953, 94).

В (у) за́хваті — в стані сильного збудження, завзяття і т. ін.

Там, де була колись трясовина, Міста й заводи в захваті незмірнім Народ будує (Рильський, III, 1961, 116);

З за́хватом — захоплено, гаряче, пристрасно, з натхненням.

— Прочитав? .. — крикнула Настуся з таким захватом, що в неї темні очі зайнялися електричним блиском (Н.-Лев., IV, 1956, 232).

2. чого. Найвище напруження, піднесення, найбільший вияв чого-небудь.

Очі їхні сяяли захватом зустрічі, вони не почували ні холоду, ні голоду (Ю. Янов., II, 1954, 46).

ЗАХВА́Т¹, ч.

1. род. у. Дія за знач. захвати́ти, захва́чувати.

Найпростішою спорудою для захвату підземної води з глибини до 25-30 м є шахтний колодязь (Довідник сіль. будівельника, 1956, 268);

Починаючи працювати на свердлильному верстаті, треба застебнути одяг на всі гудзики, ..щоб уникнути захвату свердлом або шпинделем (Практ. з машинозн., 1957, 88).

2. род. у. Відстань між крайніми точками чого-небудь розгорнутого, розсунутого, розпростертого.

Поливання напуском по смугах можна допускати лише в окремих випадках. При цьому способі поливання смуги роблять завширшки в захват сівалки (Овоч., 1956, 127);

Поздовжні міжряддя розпушують культиваторами з такою ж шириною захвату, з якою було встановлено посівний агрегат (Колг. Укр., 4, 1959, 12).

∆ Робо́чий захва́т, техн.— площа, простір, охоплюваний ким-, чим-небудь під час роботи.

Щоб установити сівалку на норму висіву, потрібно, насамперед, визначити її робочий захват, який дорівнює ширині міжряддя, помноженій на кількість сошників (Механ. і електриф.., 1953, 80).

◊ На весь (ввесь) захва́т — широко, скільки можна охопити за одним разом.

Замахнувся [Семен] на ввесь захват, заспівала коса, і впали стебла рівним покосом (Цюпа, Назустріч.., 1958, 353).

3. род. а, техн. Пристрій для захоплення чого-небудь.

Виймають забиті цвяхи кліщами або молотком, який має спеціальний захват (Гурток «Умілі руки..», 1955, 63);

Автонавантажувач буде оснащений люльковим захватом для лісопильних матеріалів (Наука.., 10, 1956, 8).

ЗАХВА́Т², а, ч., с. г. Пошкодження зерна в колосках злакових внаслідок посухи або суховіїв; запа́л.