захват

I з`ахват-у, ч.

1》 Велике внутрішнє піднесення, збудження; порив; запал.

|| Захоплення ким-, чим-небудь.

|| Підвищений інтерес, палкий потяг, пристрасть до чого-небудь.

|| Широкий розмах чого-небудь.

2》 чого. Найвище напруження, піднесення, найбільший вияв чого-небудь.

II захв`атч.

1》 род. -у. Дія за знач. захватити, захвачувати.

2》 род. -у. Відстань між крайніми точками чого-небудь розгорнутого, розсунутого, розпростертого.

Робочий захват тех. — площа, простір, охоплюваний ким-, чим-небудь під час роботи.

3》 род. -а, тех. Пристрій для захоплення чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. захват — за́хват іменник чоловічого роду запал захва́т 1 іменник чоловічого роду пристрій захва́т 2 іменник чоловічого роду ширина робочого ходу машини захва́т 3 іменник чоловічого роду пошкодження зерна — запал Орфографічний словник української мови
  2. захват — ЗАХОПЛЕННЯ, запал, поривання; У ФР. екстаз|а|, пристрасть, надхнення. Словник синонімів Караванського
  3. захват — Захоп, запал, загарба Словник чужослів Павло Штепа
  4. захват — ЗА́ПАЛ (стан душевного збудження, жадоба діяльності), ПАЛ, ЕНЕ́РГІЯ, ЗАВЗЯ́ТТЯ, ЗАХО́ПЛЕННЯ, ПІДНЕ́СЕННЯ, ПІДНЕ́СЕНІСТЬ, ПІДЙО́М рідше, НАСНА́ГА, ЕНТУЗІА́ЗМ, ПА́ФОС, ЗА́ХВАТ підсил., АЗА́РТ підсил., ЖАР підсил., О́ПАЛ рідко; ПОРИ́В (раптовий, бурхливий). Словник синонімів української мови
  5. захват — ЗА́ХВАТ, у, ч. 1. Велике внутрішнє піднесення, збудження; порив; запал. Очі в Бекіра засяли од захвату (Коцюб., II, 1955, 155); Робітники.. пригасили Хомин захват, розповівши суть справи (Гончар, III, 1959, 425); // Захоплення ким-, чим-небудь. Словник української мови в 11 томах