захищати

ЗАХИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАХИСТИ́ТИ, ищу́, исти́ш, док., перех.

1. Обороняти, охороняти кого-, що-небудь від нападу, замаху, удару, ворожих, небезпечних і т. ін. дій.

Баба.. пригорнула до себе внучат, мов захищаючи від кого (Коцюб., І, 1955, 269);

У важку і тривожну годину по широких дорогах війни захищати мою Україну поспішають хоробрі сини (Уп., Вірші.., 1957, 23);

[Корж:] Хто захистить наших дітей, жінок.. од ворогів? (Вас., III, 1960, 53);

// Оберігати, загороджувати, укривати кого-, що-небудь від чогось шкідливого, небажаного, небезпечного.

Трусились ми: не захищав Від холоду й кожух (Граб., І, 1959, 479);

Широка хвиляста долина стелилася понад лісом, а з двох боків її захищав від вітру густий молодняк (Мур., Бук. повість, 1959, 288);

Тут усі будиночки були цілі й не займані війною. Видно, високі гори, між якими пролягала покручена вуличка, захистили цей шматок міста від бомб і снарядів (Кучер, Голод, 1961, 442).

2. Пильно стежити за недоторканністю чого-небудь і багато робити для цього.

Ми творимо, ми живемо, До комунізму ми йдемо. Бо мир народ сам захищає В Радянськім краї, в ріднім краї! (Рильський, Орл. сім’я, 1955, 59);

// Боронити, відстоювати погляди, права, інтереси, честь кого-небудь.

У нас Радянська держава захища народу право (Укр.. присл.., 1955, 404);

Російські вчені пропагували вчення Дарвіна, захищали його від нападок реакціонерів (Наука.., 1, 1959, 45);

Ленін захистив і відновив справжні погляди Маркса і Енгельса (Біогр. Леніна, 1955, 284);

Я активно захищаю спортивну честь нашого радгоспу (Гончар, Тронка, 1963, 112).

3. Прилюдно відстоювати, боронити твердження, судження тощо, висунуті у дипломній роботі, проекті, дисертації і т. ін.

Темою мого дипломного проекту була первинна обробка легко-середнього масла. Захищав я його не так уже й давно (Шовк., Інженери, 1956, 84);

Після революції захистив [Драга] дисертацію, закінчив докторантуру і став професором (Кучер, Чорноморці, 1956, 84).

4. тільки недок. Брати участь у судовому процесі, відстоюючи інтереси обвинуваченого.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. захищати — захища́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. захищати — Боронити, обороняти, ставати <�виступати> в обороні, брати під оборону, мати у своїй опіці; (від холоду) берегти, оберігати, охороняти, укривати; (права) обстоювати; (свої погляди) стояти на своєму. Словник синонімів Караванського
  3. захищати — Захищатися, битися, боронити, виборювати, відстоювати, дужатися (з ким), заступатися (за кого), збороняти, обороняти, оборонятися, обстоювати, опиратися, поборювати, протистояти, хистити, хиститися Фразеологічні синоніми: виходити на герць... Словник синонімів Вусика
  4. захищати — -аю, -аєш, недок., захистити, -ищу, -истиш, док., перех. 1》 Обороняти, охороняти кого-, що-небудь від нападу, замаху, удару, ворожих, небезпечних і т. ін. дій. 2》 Пильно стежити за недоторканністю чого-небудь і багато робити для цього. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. захищати — ЗАХИЩА́ТИ кого, що (від нападу, удару, ворожих, небезпечних дій і т. ін.), ОБОРОНЯ́ТИ, БОРОНИ́ТИ, ВІДБОРОНЯ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ), УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ОБСТАВА́ТИ, ВІДСТО́ЮВАТИ, ОБСТО́ЮВАТИ, СТОЯ́ТИ за кого-що... Словник синонімів української мови
  6. захищати — Захища́ти, -ща́ю, -ща́єш, -ща́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. захищати — Захища́ти, -ща́ю, -єш сов. в. захисти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Прикрывать, прикрить, защищать, защитить. На зіму нічим хліва захистити. Хата, 169. Од татарви безбожної землю захистили. К. Досв. 20. Багатих захищають, а з убогих деруть. Лебед. у. Словник української мови Грінченка