1. Словник синонімів Вусика

захищати

Захищатися, битися, боронити, виборювати, відстоювати, дужатися (з ким), заступатися (за кого), збороняти, обороняти, оборонятися, обстоювати, опиратися, поборювати, протистояти, хистити, хиститися

Фразеологічні синоніми: виходити на герць; виходити на прю; відбивати атаки; відбивати напад; грудьми ставати; давати відсіч; долати смерть; заглядати смерті у вічі; захищати до останньої краплі крові; захищати кожну п'ядь землі; іти на бій; іти "на ви"; іти на прю; іти у битву; підніматися на ворога; ставати на боротьбу; ставати на ворога; ставати на прю; ставати стіною; ставити стіну; стояти горою; стояти грудьми; стояти за правду; стояти за праве діло; стояти муром; стояти на передовій; стояти на передовій лінії; стояти на смерть; стояти обороною; стояти стіною; чинити опір; чинити спротив

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. захищати — захища́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. захищати — Боронити, обороняти, ставати <�виступати> в обороні, брати під оборону, мати у своїй опіці; (від холоду) берегти, оберігати, охороняти, укривати; (права) обстоювати; (свої погляди) стояти на своєму. Словник синонімів Караванського
  3. захищати — -аю, -аєш, недок., захистити, -ищу, -истиш, док., перех. 1》 Обороняти, охороняти кого-, що-небудь від нападу, замаху, удару, ворожих, небезпечних і т. ін. дій. 2》 Пильно стежити за недоторканністю чого-небудь і багато робити для цього. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. захищати — ЗАХИЩА́ТИ кого, що (від нападу, удару, ворожих, небезпечних дій і т. ін.), ОБОРОНЯ́ТИ, БОРОНИ́ТИ, ВІДБОРОНЯ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ), УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ОБСТАВА́ТИ, ВІДСТО́ЮВАТИ, ОБСТО́ЮВАТИ, СТОЯ́ТИ за кого-що... Словник синонімів української мови
  5. захищати — Захища́ти, -ща́ю, -ща́єш, -ща́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. захищати — ЗАХИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАХИСТИ́ТИ, ищу́, исти́ш, док., перех. 1. Обороняти, охороняти кого-, що-небудь від нападу, замаху, удару, ворожих, небезпечних і т. ін. дій. Баба.. пригорнула до себе внучат, мов захищаючи від кого (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. захищати — Захища́ти, -ща́ю, -єш сов. в. захисти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Прикрывать, прикрить, защищать, защитить. На зіму нічим хліва захистити. Хата, 169. Од татарви безбожної землю захистили. К. Досв. 20. Багатих захищають, а з убогих деруть. Лебед. у. Словник української мови Грінченка