1. Словник української мови в 11 томах

захмелити

ЗАХМЕЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, док., перех., рідко.

1. Зробити кого-небудь п’яним; сп’янити (горілкою, вином і т. ін.).

[Четверта частина хору:] Щоби мрій йому [Вакхові] навіять і приємно захмелити, Досить є для нього завше у міхах, глеках, у кінвах Справа й зліва в темних гротах узапасено навік… (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 391);

// перен. Довести кого-небудь до стану, схожого на сп’яніння.

Дехто побував уже і в.. шинку, дехто і геть-то хлебонув. Других воля захмелила (Мирний, IV, 1955, 184).

2. вульг. Ударити кого-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. захмелити — захмели́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. захмелити — -лю, -лиш, док., перех., рідко. 1》 Зробити кого-небудь п'яним; сп'янити (горілкою, вином і т. ін.). || перен. Довести кого-небудь до стану, схожого на сп'яніння. 2》 вульг. Ударити кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. захмелити — ЗБУ́ДЖУВАТИ (викликати стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИ, ПОДРА́ЗНЮВАТИ, ГАРЯЧИ́ТИ підсил., РОЗПА́ЛЮВАТИ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ підсил., РОЗІГРІВА́ТИ підсил., РОЗБУ́РХУВАТИ підсил., ЗАРЯДЖА́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  4. захмелити — Захмелити, -лю, -лышъ гл. Охмелѣть. Словник української мови Грінченка