1. Словник української мови в 11 томах

захмелілий

ЗАХМЕЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до захмелі́ти;

// У знач. прикм.

Дзвеніли чарки, булькала з пляшки горілка, захмелілі друзі, випиваючи ще по одній, крякали (Кол., Терен.., 1959, 41);

Відчуття якоїсь неймовірної легкості, крилатості, простору весь час не покидало Донька. Ходив захмелілий, впивався довгожданою волею, молодістю, добутим щастям (Гончар, II, 1959, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. захмелілий — захмелі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. захмелілий — див. п'яний; хмільний Словник синонімів Вусика
  3. захмелілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до захмеліти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. захмелілий — П'Я́НИЙ (який перебуває у стані сп'яніння), НЕТВЕРЕ́ЗИЙ, ХМІЛЬНИ́Й, ЗАХМЕ́ЛЕНИЙ, ЗАХМЕЛІ́ЛИЙ, ПІДПИ́ЛИЙ, ПІДПИ́ТИЙ, ПІДНАПИ́ЛИЙ, СП'ЯНІ́ЛИЙ, НАПИ́ТИЙ розм., ПІДХМЕ́ЛЕНИЙ розм., НАЛИ́ГАНИЙ вульг. (який дійшов до стану сп'яніння). Словник синонімів української мови