1. Словник української мови в 11 томах

захребетник

ЗАХРЕБЕ́ТНИК, а, ч., розм. Людина, яка живе за чужий рахунок; дармоїд.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. захребетник — захребе́тник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. захребетник — див. ледачий Словник синонімів Вусика
  3. захребетник — -а, ч., розм. Людина, яка живе за чужий кошт; дармоїд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. захребетник — ДАРМОЇ́Д розм. (той, хто живе на чужий кошт, чужою працею; також лайл.), ПАРАЗИ́Т розм., ЗАХРЕБЕ́ТНИК розм., ТРУ́ТЕНЬ розм., ТРУТ розм., ОБ'ЇДА́ЛО розм., ГАЛАПА́С діал. Словник синонімів української мови