захребетник
захребе́тник
-а, ч., розм.
Людина, яка живе за чужий кошт; дармоїд.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- захребетник — захребе́тник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- захребетник — див. ледачий Словник синонімів Вусика
- захребетник — ДАРМОЇ́Д розм. (той, хто живе на чужий кошт, чужою працею; також лайл.), ПАРАЗИ́Т розм., ЗАХРЕБЕ́ТНИК розм., ТРУ́ТЕНЬ розм., ТРУТ розм., ОБ'ЇДА́ЛО розм., ГАЛАПА́С діал. Словник синонімів української мови
- захребетник — ЗАХРЕБЕ́ТНИК, а, ч., розм. Людина, яка живе за чужий рахунок; дармоїд. Словник української мови в 11 томах