зачаєний

ЗАЧА́ЄНИЙ, а, е. Який зачаївся.

Клубок вогню, що злетів над тим місцем, де були Піппо та Якоб, не стривожив німецьких солдатів, зачаєних навколо. Вони мали цілком певний наказ: стріляти з появою сигнальної ракети (Загреб., Європа 45, 1959, 405).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зачаєний — зача́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зачаєний — -а, -е. Який зачаївся. Великий тлумачний словник сучасної мови