1. Словник української мови в 11 томах

зачмеліти

ЗАЧМЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Втратити здатність ясного розуміння, сп’яніти (від дії алкогольних напоїв).

— А я гадаю так: випив, то й помовч, коли ти є людина… не смій співать налиганий, коли ти, мов чіп, мов квач, коли голова зачмеліла (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 568);

// Втратити здатність ясного розуміння під впливом якого-небудь сильного переживання; очманіти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зачмеліти — зачмелі́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. зачмеліти — -ію, -ієш, док., розм. Втратити здатність ясного розуміння, сп'яніти (від дії алкогольних напоїв). || Втратити здатність ясного розуміння під впливом якого-небудь сильного переживання; очманіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зачмеліти — ЗДУРІ́ТИ розм. (втратити здатність ясно сприймати, розсудливо міркувати, діяти і т. ін.), ОДУРІ́ТИ розм., ОБЕЗГЛУ́ЗДІТИ розм., ОЧМАНІ́ТИ розм., ОЧАМРІ́ТИ розм., ОЧМАРІ́ТИ розм., ЗАЧМЕЛІ́ТИ розм., ОШАЛІ́ТИ розм., ОЧУМІ́ТИ розм., УЧА́ДІТИ (ВЧА́ДІТИ) розм. Словник синонімів української мови