зашугати

ЗАШУГА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Почати шугати.

І перед моїми очима ніби по Дніпрі заворушились козацькі чайки, зашугали птицями по воді, миготять, як стріли (Н.-Лев., III, 1956, 307);

Принишкло, засмутилося наше село. В небі жовтокрилими шуліками зашугали ворожі літаки (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 172).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зашугати — зашуга́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зашугати — -аю, -аєш, док. Почати шугати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зашугати — Аю, -аєш, док. Залякати. Неодноразово доводилось спостерігати ситуацію, коли кілька греко-католиків могли зашугати православне село (Д. Корчинський). Словник сучасного українського сленгу
  4. зашугати — (-аю, -аєш) док., кого; мол. Залякати. Засвистів, застукотів — це так спеціально, щоб нагнати на нас ляку, старався зашугати, затуркати, поставити на коліна й підпорядкувати своїй волі (М. Марк, Хохляцький апокаліпсис). Словник жарґонної лексики української мови
  5. зашугати — Зашуга́ти, -га́ю, -єш гл. Залетать, разсѣкая воздухъ. Зашугали сірі орли, літаючи над трупами. Словник української мови Грінченка