1. Словник української мови в 11 томах

збагачувальний

ЗБАГА́ЧУВАЛЬНИЙ, а, е, спец. Признач. для збагачення (у 2 знач.).

Для підвищення якості вугілля його необхідно збагачувати на збагачувальних фабриках (Гірн. пром.., 1957, 44).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збагачувальний — збага́чувальний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. збагачувальний — -а, -е, спец. Признач. для збагачення (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови