збагнений
ЗБА́ГНЕНИЙ, ЗБА́ГНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до збагну́ти.
У катакомбах під землею завжди стояла ніч, і як всяка ніч, вона сповнена була своїх нічних, не відразу збагнених «таємничих» звуків: десь потріскував вапняк, десь інколи осипалося в розколини дрібне каміння (Смолич, V, 1959, 385);
Сергій підвів голову і сказав: — Товариші! — Слово прозвучало незвично, тепло й урочисто, ніби, в цім слові приховувалась і обіцянка, і надія, і глибокий, ще не зовсім збагнутий зміст (Коцюба, Перед грозою, 1958, 167).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збагнений — зба́гнений дієприкметник який/якого зрозуміли Орфографічний словник української мови
- збагнений — ЗБАГНЕНИЙ – ЗБАГНЕННИЙ Збагнений, дієприкм. Якого зрозуміли, збагнули. Вона зрозуміла, що ці кілька останніх хвилин сталася якась найважливіша, ще, може, навіть самим інженером не збагнена, але вирішальна подія (В.Собко). Збагненний, прикм. Літературне слововживання
- збагнений — збагнутий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до збагнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- збагнений — Зба́гнений, -на, -не; дієпр. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)