1. Словник української мови в 11 томах

збагнення

ЗБА́ГНЕННЯ, я, с. Дія за знач. збагну́ти.

Слава.. дорогоцінній крові, пролитій в ім’я волі і братерства народів, в ім’я збагнення найголовнішої таємниці життя на тобі [Землі] — таємниці нашої людської спільності (Довж., І, 1958, 389).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збагнення — зба́гнення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. збагнення — -я, с. Дія за знач. збагнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. збагнення — Зба́гнення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)