збагнути
ЗБАГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех.
1. Проникнути в суть чого-небудь; осягти; зрозуміти.
Між одною й другою ложкою борщу подавав [Іван] звістки про страту на смерть.. І все говорилося з таким спокоєм, холодом навіть, наче факти з середніх віків, які можна згадати, але не можна збагнути (Коцюб., II, 1955, 219);
Любов, краса віків! Чудні твої закони. Нікому не збагнуть страшних глибин твоїх (Сос., II, 1958, 158);
Стало ясно, що робота вчителя — це складне мистецтво, і його не збагнеш одразу: потрібний досвід (Гур., Новели, 1951, 160);
Швидше, ніж інші, збагнув [Андрій] складну механіку артилерійських розрахунків (Кучер, Чорноморці, 1956, 18);
// Розібратися в чому-небудь; зміркувати.
Пан зробив до нього кілька швидких кроків і, перше ніж Чіпаріу зміг щось збагнути, помацав йому м’язи рук і грудей (Смолич, І, 1958, 58);
Висунувшись з-під шинелі, Сагайда в першу мить не міг збагнути, де він (Гончар, І, 1954, 69);
// Знайти правильну думку; здогадатися.
Тепер уже повірив [Артем], що мати щось знає про це. Не міг тільки збагнути — хто б же це міг розповісти їй? (Головко, II, 1957, 243);
По обличчю Василя пробігла здогадка. Збагнув, про що мовить, куди навертає співбесідник (Цюпа, Назустріч.., 1958, 42);
// До кінця, повністю зрозуміти що-небудь, усвідомити.
[Прісцілла:] Чи добре ти збагнув, що ти говориш? (Л. Укр., II, 1951, 382);
Ворожі літаки десь понеслися далі в глиб країни. Тільки тепер Захар збагнув увесь жах такої раптової появи ворога, недосяжного в небі (Ле, Право.., 1957, 110).
2. рідко. Скласти уявлення про що-небудь, уявити.
Пусто та голо — Скільки збагнеш; Степу навколо Не осягнеш (Граб., І, 1959, 63).
Збагну́ти ду́мкою:
а) зрозуміти;
б) уявити.
Чим ти виміриш ту безмірну пустиню, що зоветься світом? І думкою не збагнеш тієї без кінця-краю озії!.. (Мирний, IV, 1955, 323);
Збагну́ти се́рцем (чуття́м) — осягнути чуттям, відчути.
Він ніколи не бачив, щоб дорослі плакали з голоду, і якось зразу дитячим чутливим серцем збагнув увесь трагізм сцени (Коцюб., І, 1955, 99);
Жінка скоріше чуттям, ніж розумом, збагнула зміну інтонації (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 197).
Значення в інших словниках
- збагнути — зба́гнути: постычь умомъ, угадать [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
- збагнути — збагну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- збагнути — док., ЗРОЗУМІТИ, осягти <�осягнути> розумом, здогадатися, зміркувати, взяти втямки, добрати до розуму, фам. ВТОРОПАТИ, доглупатися; (правду) усвідомити, дійти правди; (з ч. не) не прикласти розуму. Словник синонімів Караванського
- збагнути — див. зрозуміти; розуміти Словник синонімів Вусика
- збагнути — -ну, -неш, док., перех. 1》 Проникнути в сутність чого-небудь; осягти; зрозуміти. || Розібратися в чому-небудь; зміркувати. || Знайти правильну думку; здогадатися. || До кінця, повністю зрозуміти що-небудь, усвідомити. 2》 рідко. Скласти уявлення про що-небудь, уявити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- збагнути — ЗРОЗУМІ́ТИ що і без додатка (правильно сприйняти зміст, значення, суть чого-небудь), ЗБАГНУ́ТИ, УБАГНУ́ТИ (ВБАГНУ́ТИ) розм., УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ) розм., УТЯ́МИТИ (ВТЯ́МИТИ) розм., ЗМЕТИКУВА́ТИ розм., УТОРО́ПАТИ (ВТОРО́ПАТИ) розм., РОЗТОРО́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
- збагнути — Збагну́ти, -гну́, -гне́ш, -гне́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- збагнути — Збагну́ти, -ну́, -не́ш гл. Постичь, проникнуть, догадаться, вспомнить. Господньої сили ніхто не збагне. Н. Вол. у. Не на всього того жадним розумом збагнути. ЗОЮР. І. 311. Щем нікого не любила — люде вже збагнули. Гол. II. 820. Словник української мови Грінченка