збалувати
ЗБА́ЛУВАТИ, ую, уєш, перех., розм. Док. до ба́лувати.
— Надаремне чванитеся, пане гетьмане! Вас ще в дитинстві збалували віщі птахи (Ле, Наливайко, 1957, 36);
[Єлисей:] Ледве пройдуть [косарі] ручку — зараз починають мантачить коси і мантачать півгодини… Це якісь дармоїди!.. І хто їх тут у вас так збалував? (Крон., III, 1959, 303).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me