1. Словник української мови в 11 томах

збалуваний

ЗБА́ЛУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до зба́лувати.

Стало здаватись Павлові (взагалі не збалуваному жіночою ласкою), що саме про таку дівчину він і мріяв завжди (Головко, II, 1957, 417).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збалуваний — зба́луваний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. збалуваний — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до збалувати. Великий тлумачний словник сучасної мови