збалуваний

зба́луваний

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до збалувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збалуваний — зба́луваний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. збалуваний — ЗБА́ЛУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до зба́лувати. Стало здаватись Павлові (взагалі не збалуваному жіночою ласкою), що саме про таку дівчину він і мріяв завжди (Головко, II, 1957, 417). Словник української мови в 11 томах