збираниця
ЗБИРАНИ́ЦЯ, і, ж., розм.
1. Те саме, що збирани́на.
Кожен словник, коли він не механічна збираниця всього, що пливе лексикографові в руки, є якоюсь мірою нормативним (Рад. Укр., 2.IV 1963, 3);
Тут усякі діти: і мої і сусідині — збираниця (Сл. Гр.).
2. Колекція яких-небудь речей, предметів.
Люльок чи не з півсотні Розвішано в старого на стіні: І прості, і химерні та чудні, І куці,й довгі — ціла збираниця За довгий вік (Рильський, II, 1956, 21).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збираниця — збирани́ця 1 іменник жіночого роду збиранина розм. збирани́ця 2 іменник жіночого роду колекція розм. Орфографічний словник української мови
- збираниця — див. багато Словник синонімів Вусика
- збираниця — -і, ж., розм. 1》 Те саме, що збиранина. 2》 Колекція яких-небудь речей, предметів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- збираниця — ЗБИРАНИ́НА розм. (щось зібране докупи без певної системи), ЗБИРАНИ́ЦЯ розм. Залишки корзна, що висіли на його худеньких плечах, намокли під дощем, і тепер стало видно, яка то збиранина різномасних латок (П. Словник синонімів української мови
- збираниця — Збирани́ця, -ці, -цею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)