збирання

ЗБИРА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. збира́ти і збира́тися.

Збирання козацької армії було в повнім розпалі (Кач., II, 1958, 427);

Я один на кілька радгоспів мав практику збирання стандартних будинків (Хор., Ковила, 1960, 71);

В деяких селах влаштовують під ринвами спеціальні цементові ями-басейни для збирання дощової води (Гончар, Таврія, 1952, 29);

Великі труднощі були з запровадженням та збиранням продрозкладки. Але ревком працював не покладаючи рук (Дмит., Наречена, 1959, 58);

— Чи не час нам в дорогу? — поспитала Соломія.. По проваллю пройшов шепіт: пора, пора… І почалося збирання (Коцюб., І, 1955, 347);

Багато енергії й зусиль доклав М. В. Лисенко, щоб залучити якомога більше людей до участі в збиранні фольклору (Нар. тв. та етн., 4, 1962, 50);

Колгоспники поспішали закінчити збирання буряків, доки стоїть ясна погода (Донч., Дочка, 1950, 69).

2. Те саме, що збира́льництво.

У степовій та лісостеповій смугах населення [неоліту] переходило від мисливства до приручення тварин, а від збирання — до землеробства (Іст. СРСР, І, 1957, 9).