1. Словник української мови в 11 томах

збиткування

ЗБИТКУВА́ННЯ, я, с., діал. Дія за знач. збиткува́ти 2, 3 і збиткува́тися.

Через кілька днів Микола знов був свідком збиткування офіцера над рядовим (Гжицький, У світ.., 1960, 103).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збиткування — Знущання; [V] Словник з творів Івана Франка
  2. збиткування — збиткува́ння іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. збиткування — див. витівка Словник синонімів Вусика
  4. збиткування — -я, с., діал. Дія за знач. збиткувати 2), 3) і збиткуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. збиткування — ЗНУЩА́ННЯ (заподіяння мук, страждання кому-небудь), ГЛУМ, НАРУ́ГА, ПО́ГЛУМ розм., ПО́ГЛУМКА розм., ЗБИТКУВА́ННЯ діал., ПО́КВОЛ (ПО́КВІЛ) діал. Словник синонімів української мови