збиткуватися

ЗБИТКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., діал.

1. над ким, з кого, рідко на кого і без додатка. Знущатися.

Каже мені чужа мати З-під каменя огонь брати.— Не збиткуйся, чужа мати, Не збиткуйся надо мною (Чуб., V, 1874, 548);

— Що ж. може, її хоч свекруха жалує? — Де там! Коли вже чоловік збиткується, то свекрусі… Сказано: чужа мати!.. (Л. Укр., III, 1952, 471);

Єремія став у всьому підкреслювати зненависть до православних, до схизматів і збиткувався на них за всякої нагоди (Панч, Гомон. Україна, 1954, 169);

// над чим, на чому. Глумитися.

От і збиткуються на твоїм гробі (Фр., XIII, 1954, 161).

2. Пустувати, жартувати.

Роман, Юрко та Василь гаразд і самі повитягують вікна Плачинді на дах.. Коли ж його, Левка, питатимуть інші парубки про це, він буде морщитися, віднікувитися, але так, що всякий здогадається: і він збиткувався вночі на даху у Плачинди (Стельмах, І, 1962, 68);

*Образно. Шепоче над берізками, Збиткуючись, струмок, Що крешуть в серці іскрами Підківки чобіток… (Гірник, Сонце.., 1958, 135).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збиткуватися — Збиткува́тися: — знущатися [42] Словник з творів Івана Франка
  2. збиткуватися — збиткува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. збиткуватися — (з кого) знущатися, збиткувати кого, ід. не давати ступити кому; (на кому) глумитися з; (- дітей) пустувати, сил. ходити на головах. Словник синонімів Караванського
  4. збиткуватися — див. дошкуляти; карати; кривдити; насміхатися Словник синонімів Вусика
  5. збиткуватися — -уюся, -уєшся, недок., діал. 1》 над ким, з кого, рідко на кого і без додатка. Знущатися. || над чим, на чому. Глумитися. 2》 Пустувати, жартувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. збиткуватися — ЗНУЩА́ТИСЯ (заподіювати муки, страждання кому-небудь), ГЛУМИ́ТИСЯ, НАГЛУМЛЯ́ТИСЯ, НІ́ВЕЧИТИ, ПОТИРА́ТИ розм., ВЕРЕДУВА́ТИ заст., ЗБИТКУВА́ТИСЯ діал., ЗБИТКУВА́ТИ діал., ПОНЕВІРЯ́ТИ діал., ЗГНУЩА́ТИСЯ рідко, ПОТУРА́ТИ розм. рідко. Словник синонімів української мови
  7. збиткуватися — Збиткуватися, -куюся, -єшся (над ким) гл. = збиткувати (кого). Не збиткуйся, чужа мати, не збиткуйся надо мною. Чуб. V. 548. Най ся ляхи не збиткують, моє тіло не чвертують. Гол. І. 155. Теперка, дякувати Богу, вже не збиткуються над нами, як за кріпацтва була. Камен. у. Словник української мови Грінченка