1. Словник української мови в 11 томах

збратати

ЗБРАТА́ТИ, а́ю, а́єш, перех. Док. до брата́ти 1.

Не дивись на березу плакучу, На березі журливеє віття, Нагадає тобі лихоліття, Нагада тобі тугу пекучу, Що збратала обох нас колись (Л. Укр., І, 1951, 143);

Перемоги всі долала Невтомна мисль більшовика, Вона робітника збратала І селянина-рільника (Рильський, III, 1961, 95);

*Образно. А чи не так, збратавши сили, Через степи, ліси, бори На заклик партії спішили Ми до Магнітної гори (Нагн., Зустрічі.., 1955, 52).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збратати — збрата́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. збратати — -аю, -аєш, перех. Док. до братати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. збратати — ЗДРУЖИ́ТИ (зблизити, зробити друзями), ПОДРУЖИ́ТИ, ПОБРАТА́ТИ підсил., ЗБРАТА́ТИ підсил., ПОРІДНИ́ТИ підсил. — Недок.: здру́жувати, брата́ти, рідни́ти. Спільна робота в "Червоних зорях" ще більше здружила хлопців (О. Словник синонімів української мови