збратати

ЗДРУЖИ́ТИ (зблизити, зробити друзями), ПОДРУЖИ́ТИ, ПОБРАТА́ТИ підсил., ЗБРАТА́ТИ підсил., ПОРІДНИ́ТИ підсил. — Недок.: здру́жувати, брата́ти, рідни́ти. Спільна робота в "Червоних зорях" ще більше здружила хлопців (О. Гуреїв); Обнялись вони на пероні, чужі люди, що їх подружили між собою окопи і фронт (А. Шиян); Доля звела їх, молодих партизанів, подружила і навік побратала (М. Чабанівський); На березі журливеє віття Нагадає тобі лихоліття, Нагада тобі тугу пекучу, Що збратала обох нас колись (Леся Українка). — Пор. 1. єдна́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збратати — збрата́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. збратати — -аю, -аєш, перех. Док. до братати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. збратати — ЗБРАТА́ТИ, а́ю, а́єш, перех. Док. до брата́ти 1. Не дивись на березу плакучу, На березі журливеє віття, Нагадає тобі лихоліття, Нагада тобі тугу пекучу, Що збратала обох нас колись (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах