1. Словник української мови в 11 томах

збридити

ЗБРИ́ДИТИ, джу, диш, док., перех. і неперех., діал. Зробити бридким.

Відносини кількох професорів до нього [хлопця] збридили йому школу (Ков., III, 1956, 346);

// безос.

І такий він був паскудний, отой службовий голос куценького чепчика, що збридило навіть зухвалому катюзі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 166).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збридити — збри́дити дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. збридити — -джу, -диш, док., перех. і неперех., діал. Зробити бридким. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови