збривати
ЗБРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗБРИ́ТИ, збри́ю, збри́єш, док., перех. Бриючи, знімати (вуса, бороду, волосся).
Як можна збрити такі вуса? (Кучер, Чорноморці, 1956, 209);
— Та й сам ти помолодів, Михайле, бороду збрив, чисто парубок (Цюпа, Назустріч.., 1958, 169).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збривати — збрива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- збривати — -аю, -аєш, недок., збрити, збрию, збриєш, док., перех. Бриючи, знімати (вуса, бороду, волосся). Великий тлумачний словник сучасної мови
- збривати — ГОЛИ́ТИ (зрізувати волосся, перев. бритвою), БРИ́ТИ, ВИГО́ЛЮВАТИ, ЗГО́ЛЮВАТИ, ОБГО́ЛЮВАТИ, ОБГОЛЯ́ТИ, ЗБРИВА́ТИ, ОББРИВА́ТИ. — Док.: поголи́ти, побри́ти, ви́голити, зголи́ти, обголи́ти, збри́ти, оббри́ти. Словник синонімів української мови