1. Словник синонімів української мови

збривати

ГОЛИ́ТИ (зрізувати волосся, перев. бритвою), БРИ́ТИ, ВИГО́ЛЮВАТИ, ЗГО́ЛЮВАТИ, ОБГО́ЛЮВАТИ, ОБГОЛЯ́ТИ, ЗБРИВА́ТИ, ОББРИВА́ТИ. — Док.: поголи́ти, побри́ти, ви́голити, зголи́ти, обголи́ти, збри́ти, оббри́ти. Щоб здаватися старшим, Гнат навіть вуса почав голити раніше пори (М. Стельмах); Чуб на лоба звис, як мичка... В перукарню йде Синичка.. — Брий негайно, перукар..! (С. Олійник); На моїх очах.. виголили йому лоб (О. Стороженко); — Тільки бритву, прошу вас, приготуйте мені. Треба зголити цю бороду (Д. Бедзик); Бояри вмить скомпонували.., Щоб голови всі обголяли, Чуприни довгі оставляли (І. Котляревський); — Винесуть йому черевики солдатські.. Збриють вуса, казанок дадуть і лопату (В. Кучер); Узяв (сотник) та півголови йому уподовж оббрив та й прогнав від себе (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збривати — збрива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. збривати — -аю, -аєш, недок., збрити, збрию, збриєш, док., перех. Бриючи, знімати (вуса, бороду, волосся). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. збривати — ЗБРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗБРИ́ТИ, збри́ю, збри́єш, док., перех. Бриючи, знімати (вуса, бороду, волосся). Як можна збрити такі вуса? (Кучер, Чорноморці, 1956, 209); — Та й сам ти помолодів, Михайле, бороду збрив, чисто парубок (Цюпа, Назустріч.., 1958, 169). Словник української мови в 11 томах