збрехнути
ЗБРЕХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Однокр. до збреха́ти.
А Павлуша, гордий із себе, все більше знання свої виявляв. Збрехнув навіть, що він читав уже книжки такі (Головко, II, 1957, 268).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me