зброєносець
ЗБРОЄНО́СЕЦЬ, но́сця, ч.
1. іст. Молодий воїн середньовіччя, обов’язком якого було носити зброю лицаря, оберігати його в бою та доглядати його коня.
*У порівн. Два партизани, справді, наче вірні зброєносці, ні на крок не відходили від Обушного (Кир., Вибр., 1960, 351).
2. перен. Людина, здатна беззастережно виконувати чию-небудь волю.
Сьогоднішні гості якраз і були з тих відданих їй [Софії] зброєносців (Гончар, Таврія, 1952, 132).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зброєносець — зброєно́сець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- зброєносець — -носця, ч. 1》 іст. Молодий воїн середньовіччя, обов'язком якого було носити зброю лицаря, оберігати його в бою та доглядати його коня. 2》 перен. Людина, здатна беззастережно виконувати чию-небудь волю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зброєносець — У середньовіччі юнак, що супроводжував рицаря; служба з. була приготуванням до рицарського стану. Універсальний словник-енциклопедія