зброєносець

У середньовіччі юнак, що супроводжував рицаря; служба з. була приготуванням до рицарського стану.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зброєносець — зброєно́сець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. зброєносець — -носця, ч. 1》 іст. Молодий воїн середньовіччя, обов'язком якого було носити зброю лицаря, оберігати його в бою та доглядати його коня. 2》 перен. Людина, здатна беззастережно виконувати чию-небудь волю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зброєносець — ЗБРОЄНО́СЕЦЬ, но́сця, ч. 1. іст. Молодий воїн середньовіччя, обов’язком якого було носити зброю лицаря, оберігати його в бою та доглядати його коня. *У порівн. Два партизани, справді, наче вірні зброєносці, ні на крок не відходили від Обушного (Кир. Словник української мови в 11 томах