збуджений
ЗБУ́ДЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до збуди́ти.
Зараз він наткнувся на щось м’яке, а штуркнувши сильніше, почув глухий окрик Германа, збудженого зі сну (Фр., VIII, 1952, 375);
Нарешті вистава закінчилась. Глядачі неохоче розходились, ще збуджені баченим, чутим і пережитим (Ткач, Арена, 1960, 108).
2. у знач. прикм. Який перебуває в стані нервового піднесення; неспокійний, схвильований.
Поривна, нервова, збуджена, вся напружена, ніби співуча струна, вона надто різко переходила від сміху до зосередженої серйозності (Собко, Справа.., 1959, 18);
Мати аж злякалась, побачивши збудженого сина.— Що там? — спитала, бліднучи, — Що з тобою? (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 16);
// Який перебуває в стані підвищеної активності, інтенсивної дії.
Довге життя серед природи, звичка до самотності, до споглядання, без сумніву, впливають на людину, надаючи їй рис, які не властиві жителю шумного міста з його динамічним напруженим пульсом життя і з особливим станом завжди збуджених нервів (Довж., І, 1958, 493);
І все там [у місті] кипіло, вирувало, клекотіло гарячим збудженим життям (Коз., Сальвія, 1959, 4);
// Який виражає збудження (у 2 знач.).
Хлопець занепокоївся, кидається то в один бік, то в інший, когось ніби шукає збудженим поглядом у натовпі (Гончар, Маша.., 1959, 11);
Далі збуджені голоси ніби заволікла, загорнула музика; це Міля ввімкнула радіолу (Вол., Місячне срібло, 1961, 100).
Значення в інших словниках
- збуджений — збу́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- збуджений — див. схвильований Словник синонімів Вусика
- збуджений — [збуджеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- збуджений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до збудити. 2》 у знач. прикм. Який перебуває в стані нервового піднесення; неспокійний, схвильований. || Який перебуває в стані підвищеної активності, інтенсивної дії. || Який виражає збудження (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- збуджений — ЗАНЕПОКО́ЄНИЙ (який перебуває в стані душевного неспокою), НЕСПОКІ́ЙНИЙ, СХВИЛЬО́ВАНИЙ, СТУРБО́ВАНИЙ, ЗНЕРВО́ВАНИЙ, НЕРВО́ВИЙ, СТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗБУ́РКАНИЙ розм., РОЗТУРБО́ВАНИЙ рідко; РОЗ'Я́ТРЕНИЙ (перев. із сл. Словник синонімів української мови
- збуджений — Збу́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)