1. Великий тлумачний словник сучасної мови

збуджений

збу́джений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до збудити.

2》 у знач. прикм. Який перебуває в стані нервового піднесення; неспокійний, схвильований.

|| Який перебуває в стані підвищеної активності, інтенсивної дії.

|| Який виражає збудження (у 2 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збуджений — збу́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. збуджений — див. схвильований Словник синонімів Вусика
  3. збуджений — [збуджеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. збуджений — ЗАНЕПОКО́ЄНИЙ (який перебуває в стані душевного неспокою), НЕСПОКІ́ЙНИЙ, СХВИЛЬО́ВАНИЙ, СТУРБО́ВАНИЙ, ЗНЕРВО́ВАНИЙ, НЕРВО́ВИЙ, СТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗБУ́РКАНИЙ розм., РОЗТУРБО́ВАНИЙ рідко; РОЗ'Я́ТРЕНИЙ (перев. із сл. Словник синонімів української мови
  5. збуджений — Збу́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. збуджений — ЗБУ́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до збуди́ти. Зараз він наткнувся на щось м’яке, а штуркнувши сильніше, почув глухий окрик Германа, збудженого зі сну (Фр., VIII, 1952, 375); Нарешті вистава закінчилась. Словник української мови в 11 томах