збуватися
збува́тися
I -аюся, -аєшся, недок., збутися, збудуся, збудешся, док.
1》 Втрачати кого-, що-небудь.
2》 Позбавлятися кого-, чого-небудь небажаного.
3》 тільки недок. Пас. до збувати 1).
II -ається, недок., збутися, збудеться, док.
Ставати дійсністю (про бажання, передчуття, мрії і т. ін.); здійснюватися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збуватися — збува́тися 1 дієслово недоконаного виду втрачати кого-, що-небудь збува́тися 2 дієслово недоконаного виду здійснюватися Орфографічний словник української мови
- збуватися — Здихуватися, спекуватися, позбуватися, р. позбавлятися, жм. скараскуватися; (- сон) ЖМ. справджуватися, здійснюватися. Словник синонімів Караванського
- збуватися — див. позбуватися Словник синонімів Вусика
- збуватися — ПОЗБУ́ТИСЯ кого, чого (звільнитися від когось, чогось небажаного, зайвого тощо), ПОЗБА́ВИТИСЯ, ПОЗБУ́ТИ кого, що, ЗБУ́ТИСЯ, ЗБУ́ТИ кого, що, ВІДБУ́ТИ кого, що, рідше, УСУ́НУТИ кого, що, ВИ́ЗВОЛИТИСЯ від кого-чого, ПОДОЛА́ТИ (ПОДОЛІ́ТИ рідко)... Словник синонімів української мови
- збуватися — ЗБУВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ЗБУ́ТИСЯ, збу́дуся, збу́дешся, док. 1. Втрачати кого-, що-небудь. Хай же він не збувається своєї сили (Гр., II, 1963, 362); — Звісно, Макара дуже шкода: в один день збувся і хазяйки, і хазяйствечка,— згодилася Мотря (Л. Словник української мови в 11 томах