1. Орфографічний словник української мови

збуватися

збува́тися 1

дієслово недоконаного виду

втрачати кого-, що-небудь

збува́тися 2

дієслово недоконаного виду

здійснюватися

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збуватися — Здихуватися, спекуватися, позбуватися, р. позбавлятися, жм. скараскуватися; (- сон) ЖМ. справджуватися, здійснюватися. Словник синонімів Караванського
  2. збуватися — див. позбуватися Словник синонімів Вусика
  3. збуватися — I -аюся, -аєшся, недок., збутися, збудуся, збудешся, док. 1》 Втрачати кого-, що-небудь. 2》 Позбавлятися кого-, чого-небудь небажаного. 3》 тільки недок. Пас. до збувати 1). II -ається, недок., збутися, збудеться, док. Ставати дійсністю (про бажання, передчуття, мрії і т. ін.); здійснюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. збуватися — ПОЗБУ́ТИСЯ кого, чого (звільнитися від когось, чогось небажаного, зайвого тощо), ПОЗБА́ВИТИСЯ, ПОЗБУ́ТИ кого, що, ЗБУ́ТИСЯ, ЗБУ́ТИ кого, що, ВІДБУ́ТИ кого, що, рідше, УСУ́НУТИ кого, що, ВИ́ЗВОЛИТИСЯ від кого-чого, ПОДОЛА́ТИ (ПОДОЛІ́ТИ рідко)... Словник синонімів української мови
  5. збуватися — ЗБУВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ЗБУ́ТИСЯ, збу́дуся, збу́дешся, док. 1. Втрачати кого-, що-небудь. Хай же він не збувається своєї сили (Гр., II, 1963, 362); — Звісно, Макара дуже шкода: в один день збувся і хазяйки, і хазяйствечка,— згодилася Мотря (Л. Словник української мови в 11 томах