збіднюватися
ЗБІ́ДНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, ЗБІ́ДНИТИСЯ, нюся, нишся, док.
1. Ставати бідним, біднішим на що-небудь, втрачати якісь риси, особливості; протилежне збагачуватися (у 2 знач.).
Видовий склад карпатських лісів поступово збіднювався, бо такі цінні породи, як явір, ясен, тис, дуб скельний, бук європейський та інші, вирубувались і замінялись ялиною, яка.. давала власникам значні прибутки (Рад. Укр., 14.IX 1958, 2).
2. спец. Ставати менш насиченим певними речовинами (про грунт, пальне, розчини і т. ін.); протилежне збагачуватися (у 4 знач.).
Скільки поживних речовин виносить з грунту гектар кукурудзи? ..Земля збіднюється на 160 кілограмів азоту, на 60 — фосфору, на 150 — калію (Рад. Укр., 19.XII 1961, 2).
3. заст. Прикидатися бідним, нещасним; прибіднюватися.
Вона знала добре, як Катерина уміє збіднюватись: скрізь вона говорила, що у неї нічого нема (Григ., Вибр., 1959, 200);
— От яка вона [баба] немощна! Збіднилась — куди тобі! Тиха та смирна (Мирний, III, 1954, 63);
// тільки док. Набрати вигляду пригніченої, нещасної людини.
Старці з синіми носами одразу збіднились, посмирнішали, позгорблювались (Н.-Лев., IV, 1956, 290);
Стояв [ксьондз] збіднившись і щуривсь на патера маленькими очима, неначе осокою попрорізуваними (Стор., І, 1957, 381);
*Образно. Серед просторого двору глухо, пусто… все снігом покрилось, все збіднилось, зігнулося (Мирний, IV, 1955, 46).
Значення в інших словниках
- збіднюватися — збі́днюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- збіднюватися — -ююся, -юєшся, збіднитися, -нюся, -нишся, док. 1》 Ставати бідним, біднішим на що-небудь, втрачати якісь риси, особливості; прот. збагачуватися (у 2 знач.). 2》 спец. Ставати менш насиченим певними речовинами (про ґрунт, пальне, розчини і т. ін.); прот. Великий тлумачний словник сучасної мови
- збіднюватися — I. Збіднюватися, -нююся, -єшся сов. в. збіднитися, -нюся, -нишся, гл. Притвориться бѣднымъ. Черк. у. Увійшла баба в хату, збіднилась, хлипа. Стор. І. 4. --------------- II. Збіднюватися, -нююся, -єшся сов. в. збіднитися, -нюся, -нишся, гл. = збідніти. Сак збіднився. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка