збіжжячко

ЗБІ́ЖЖЯЧКО, а, с. Зменш. до збі́жжя.

І на долоню він кладе Землі грудча вологе: — Врожай багатий тут зійде, Не збіжжячко убоге (Шпорта, Вибр., 1958, 280);

Батько вирядив його з двору у город з письмом [листом] до знайомого товариша по службі та з невеличким збіжжячком, яке спромоглася надбати йому його старенька мати (Мирний, III, 1954, 184).