збір

ЗБІР, збо́ру, ч.

1. Дія за знач. збира́ти 7-10.

Чи не пора і серед землекопів почати збір коштів у фонд оборони і на подарунки фронтовикам? (Кучер, Чорноморці, 1956, 112);

Сади в плодах, врожаю збір, стави в степах теплили зір (Гонч., Вибр., 1959, 340).

2. Дія за знач. збира́ти 2 і збира́тися 1.

Горілку, пиво, мед і брагу, Поставивши перед ватагу, Для збору в труби засурмив (Котл., І, 1952, 167);

У суботу в молодої Та великий збір, То ж сходяться подруженьки До неї у двір (Л. Укр., I, 1951, 323);

Подвір’я школи вже швидко заповнювалось повстанцями. Тут було призначено збір (Гончар, II, 1959, 100);

// Сигнал збиратися.

Заграли збір: сумно пролунали над річкою знайомі звуки труби, нагадуючи людям, що відпочинок закінчився, що час шикуватися в дорогу (Кочура, Зол. грамота, 1960, 94);

— Гайда до волості!..Збір грають! (Гончар, Таврія.., 1957, 332).

3. Нагромадження чого-небудь завдяки поступовому збиранню.

Теокріт.. має цілу бібліотеку,— збір папірусів (Л. Укр., III, 1952, 728).

4. Сума грошей, зібраних з багатьох людей, з багатьох джерел.

Буржуазні газети тримаються великими капіталами. Робітничі газети тримаються грошовими зборами самих робітників (Ленін, 19, 1950, 409);

Перша вистава дала повний збір, друга не дала й чверті (Смолич, Театр.., 1940, 117);

// іст. Форма податку.

Подушне рік од року більшало, викупне доймало, земські та мирські збори все прибували та прибували (Мирний, IV, 1955, 205);

На утримання органів управління, війська і суду на Україні [в XVII ст.] .. збиралися з селян і міщан численні податки і збори (Іст. УРСР, І, 1953, 274);

У 1765 р. було видано закон про гербовий збір. Цим збором оподатковувались всі торгові угоди: навіть кожен номер газети обкладався високим збором (Нова іст., 1956, 32).

5. Те, що набране шляхом зривання або піднімання з землі (про ягоди, гриби і т. ін.).

Стало вже традицією, що Олена кожного року носила своєму вчителеві перший збір лісових ягід (Вільде, Сестри.., 1958, 9);

// Те, що зібране з полів, городів, садів; зібраний урожай.

Тільки та долина, де лежало село, а також кілька поменших порічин.. видавали щороку багаті збори вівса, ячменю і проса (Фр., VI, 1951, 22);

Це останній збір плодів — найщедріший і найпахучіший (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 15);

Значним резервом збільшення валових зборів зерна є підвищення врожайності зернобобових і круп’яних культур (Рад. Укр., 6.I 1959, 2).

6. Група або юрба людей, яких зібрали або які зібралися в одне місце.

Ой великий двір, та маленький збір,— чом не вся родинонька? (Сл. Гр.);

І шум, і веселий збір гостей, і ясне світло од ламп.. ще більше її звеселили (Н.-Лев., IV, 1956, 91);

Ніхто цього похорону не організовував, людей не скликав,— цей великий збір народу виник стихійно (Мельн., Коли кров.., 1960, 30).

7. Скликання, зустріч членів якої-небудь організації, общини і т. ін. для обміркування, вирішення чогось.

Обіцяли побалакати про це на першому ж зборі (Мирний, V, 1955, 409);

[Кембль:] Ми се тепера врадили на зборі, щоб батьку Годвінсону дім поставить (Л. Укр., III, 1952, 23);

Звісна річ, бесіда йшла про одно, про недавній робітницький збір (Фр., V, 1951, 384);

Весь край слов’янський чув крок дружин, Які спішать на збір у Дрогичин (Бажан, І, 1946, 302);

// Організована зустріч піонерів з метою проведення якихось заходів.

На криголамі, в теплій каюті, відбувся піонерський збір, присвячений дослідникам Півночі (Донч., Ю. Васюта, 1950, 93);

— Прочитай уважно всю книгу і той розділ, що найбільше тобі сподобається, прочитаєш на зборі загону (Збан., Старший брат, 1952, 7).

8. Короткочасна підготовка групи яких-небудь спеціалістів, зібраних з різних місць.

— Генерал наказав повідомити, що в Севастополі оголошено великий збір (Кучер, Чорноморці, 1956, 29).

Бу́ти в збо́рі — бути присутніми де-небудь (про певне коло людей); бути в повному складі.

Волость уся в зборі: старшина, писар, староста, судді, соцькі (Мирний, III, 1954, 61);

Коли Яресько примчав на майдан, повстанське військо було вже в зборі (Гончар, II, 1959, 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збір — збір іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. збір — Збір. Збори. Загальний збір членів “Просьвіти ” поручив виділови старатись о закупно дому “Просьвіти” (Б., 1895, 17, 4); Над старшиною і над радою надзорчою є ще одна контроля, а то-загальний збір всіх членів, т. зн. всі члени докупи. Українська літературна мова на Буковині
  3. збір — (дія) збирання; (грошей) збірка; (зерна) урожай; (людей) здвиг, зліт, з'їзд; (деталів) монтаж; (у лаві) в-й збірка. Словник синонімів Караванського
  4. збір — [зб'ір] збору, м. (ў) збор'і, мн. зборие, збор'іў Орфоепічний словник української мови
  5. збір — збору, ч. 1》 Дія за знач. збирати 7-10). 2》 Дія за знач. збирати 2) і збиратися 1). || Сигнал збиратися. 3》 Нагромадження чого-небудь завдяки поступовому збиранню. 4》 Сума грошей, зібраних з багатьох людей, з багатьох джерел. || Форма податку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. збір — Збір, збо́ру; збо́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. збір — рос. сбор 1. Встановлені державою або її адміністративними органами стягнення грошей з юридичних чи фізичних осіб за певні дії, надані послуги (напр., збір акцизний, митний, консульський, нотаріальний, фрахтовий, дорожний тощо). Eкономічна енциклопедія
  8. збір — Збір, збору м. 1) Собраніе. Збір людей. Н. Вол. у. Ой великий двір, та маленький збір, — чом не вся родинонька? н. п. 2) Молочные продукты, получаемые отъ молока (сметана, масло и пр.). Словник української мови Грінченка